Блог / Новини

В этом году лето будет жарким! В 2016 году всеми любимый фестиваль Carpathian Alliance Metal Festival пройдет в Киеве, на открытом воздухе в парке Дружбы Народов.

Состав артистов: Blind Guardian (GER), Ensiferum (FIN), Sólstafir (ISL), Primordial (IRL), Rotting Christ (GRС), Negură Bunget (ROU), Finsterforst (GER), Unlight (GER), Cemetery of Scream (POL), Steignyr (ESP), Voltumna (ITA), MartYriuM (MLT), Infected (UKR), Scarleth (UKR), Mortuorial Eclipse (ARG), Incarnal (POL), Rajfajh (RUS), Exegutor (BEL).

 Билеты дорожают. Текущая цена - 490 грн. Билеты по предыдущим ценам уже проданы (по 300, 350, 400, 450)!

 Наконец то свершилось! Два года мы ждали первого и единственного приезда в Киев королевы блюза Beth Hart. Имя этой исполнительницы широко известно любому поклоннику хорошего рок-н-ролла и блюза. У кого- то ее имя ассоциируется с Joe Bonamassa, а у кого-то – с Deep Purple по альбому “Bananas” ну и у третьих – с качественной школой американского блюза, что собственно и неудивительно… Награда Blues Music Awards о чем-то говорит! 

Двери “Октябрьского Дворца”, где проходил концерт открылись за полтора часа до концерта. Мест свободных становилось все меньше, что говорит о большой популярности певицы в нашей стране. Перед концертом нам удалось немного пообщаться с Beth. Крайне интересно было от нее узнать, что ей очень понравились люди в Украине, с которыми она ждала встречи почти два года! На вопрос, кто ее вдохновил на написание песен для нового альбома и повлиял ли на это новый продюсер Кевин Ширли, она скромно ответила, что над всеми треками альбома работала она сама. Ну а работу с Deep Purple в 2003 году нельзя было упустить при общении с ней. Она с радостью поделилась эмоциями и воспоминаниями об интересной работе с легендами, для нее это было внезапно и очень интересно, несмотря всего лишь на одну композицию. Она поделилась и воспоминаниями о работе с Joe Bonamassa и Slash. При этом она не исключила дальнейшее сотрудничество с этими музыкантами ну и со всеми с кем получится возможность записать новый хит!

Вернемся к ожиданиям концерта…Ровно 19.30 гаснет свет и появляется гостья вечера в черном вечернем платье. Ее фирменный голосом с хрипотцой просто взорвал зал. Сама Beth неприкрыто отдавала всю свою любовь энергетику к каждому слушателю ноты своей музыки. Я никогда не видел такой отдачи, а момент, когда она призвала всех встать со стульев и немного потанцевать и тут же сошла со сцены и направилась к народу между рядами запомнит каждый, кто там был! Видно было взволнованность и неожиданность охранников, когда она подходила к каждому слушателю в зал и пыталась с каждым спеть песню в унисон, тем самым объединить действие в одно единое целое. Зал она покорила однозначно! После бурных оваций темп немного снизился, пришло самое время для блюза, при исполнении которого ощущалась магия, эмоции в виде легкой меланхолии, загадочности и непредсказуемости, что характерно для такого вида музыки! Зал вслушивался в каждую ноту ее голоса. Только так можно насладиться блюзом, слушая каждую музыкальную фразу. 

Несколько треков Beth посвятила своим близким, а именно своей сестре, которая, к сожалению, покинула этот мир из-за пристрастия к наркотикам, своему супругу и своей маме. Во всем этом ощущался призыв любить друг друга, любить жизнь и всех родных и друзей, которые тебя окружают! Beth показала мастер класс как мультиинструменталист – играя и на клавишных, и на гитаре. Как по мне, акустический дует на бис был самым сильным номером программы. Это очень достойно создать драйв на акустике, ей удалось показать настоящее лицо и непринужденность блюза, это врядли кому под силу. Обычно акустические номера играются в перерывах с боевиками для того что бы просто дать немного форы как музыкантам так и фэнам, но здесь этот номер однозначно не для этого. 

Драйв был весь концерт и с акустической гитарой и электрогитарой с дисторшн, при каждом номере которого Beth всем телом, всей душой ощущала музыку. Это было настоящее и живое шоу человека с открытой душой, эмоциями, любовью к каждому ее поклоннику, что и создает настоящую семью в мире музыки! 

Прозвучали ее самые мощные и известные песни разного периода ее творчества, с акцентом на последний альбом Better than home, в поддержку которого этот тур! После окончания концерта Beth пообещала, что обязательно вернется к нам с новой программой в следующем году! 

Огромная благодарность организаторам Grand Prix и Virus Music за профессиональную организацию концерта, ну и конечно же, PR агентству "Дель Арте" , а именно – Юрию Гулевичу за предоставленные аккредитации. Спасибо Вам за отличный праздник музыки! Обещание Beth приехать в следующем году подтвердили и организаторы сего события. Так что набираемся терпения и ждем декабря следующего года. Ну а время идет очень быстро:)

АЛЕКСАНДР КУЛЕШОВ

Песня "ГГГ" была впервые исполнена на концерте в Киеве (1 июня 2016 года), и с тех пор в социальных сетях не было ни дня, чтобы поклонники не задавали вопросов о дате ее выхода. И в этом нет ничего удивительного, так как в ней смешались сразу несколько составляющих: простота, граничащая с гениальностью, эксперименты со стилем хип-хоп (необычные для Сергея, но актуальные для широкого круга слушателей) и забавные "гули-гуси-голуби", которые, несмотря на "странность", прочно поселяются в голове.

Так что не будет ничего удивительного, если песня не только займет достойное место в ротации радиостанций и в плеерах у поклонников-меломанов, но и прочно поселится во дворах, исполняемая под гитару, став "народной", как это произошло с песнями 5'nizza.

Сергей Бабкин о песне: Сейчас, когда песня записана и выходит на суд тех, кто её будет слушать, я могу сказать, о чем она на мой взгляд. Все равно у каждого будет свой фидбэк от неё (и это очень правильно). "ГГГ" - песня-воспоминание о прекрасной, беспечной юности, и глядя с высоты сегодняшних дней, просачивается улыбчивая жалость о той нерешительности, робости, неуверенности и комплексах, присущих, пожалуй, всем молодым. Но, наверное, так и должно быть. В этом и есть зерно романтики. Неловкость, нелепость, наивность. Вопреки всему, светлая, радостная и счастливая.

Те, кто не надурачился тогда, восполняют это сейчас, когда тебе 37.

Насколько ты любишь жизнь, настолько она отвечает тебе взаимностью.

Об эксперименте со стилем: Мне давно хотелось поэкспериментировать со стилем хип-хоп. Песня "ГГГ" не первая, написанная в таком ключе, до неё уже были две. Но именно ее я решил записать и выпустить первой.

Об истории создания песни: Мы часто гуляем с дочкой и сыном в парке у себя за домом. И иногда под настроение, в качестве некоего развлечения, мы покупаем пшено и кормим голубей. Их бывает очень много, и они привыкли к людям. Если ты дружелюбен и терпелив, движения твои плавны и аккуратны, то они садятся тебе на руки, голову, плечи, сразу по двое или по очереди. Детей это очень забавляет, да и меня, честно говоря, тоже. В первый раз такое случилось года полтора назад. Это так взбудоражило и ошеломило моих детей, что я, конечно же, хотел запечатлеть эти моменты. Фотографировал и снимал видео. Но со временем перестал, привык. И дети привыкли, думая, что это нормальное поведение птиц, когда их кормишь с рук.

Может быть, именно эти впечатления, сформировавшись в моей голове, со временем проявились таким незатейливым распевом "гули-гуси-голуби"... Не знаю. Иногда ты четко знаешь, что именно было причиной возникновения тех или иных слов, а иногда начинаешь копать, вспоминать, как детектив. Что было причиной, какие мотивы тебя преследовали. Но, конечно же, не по своей инициативе, а когда просят вспомнить и рассказать историю, если есть таковая, про то, как родилась песня. Я это прекрасно понимаю. Лично мне, конечно, важно не от чего или почему началась сочиняться песня, а какая она будет в результате. Её целостность и идея, которая чётко прослеживается и в полном объёме будет донесена до слушателя.

Сергей Бабкин о съемках клипа: Мы с семьей много времени проводим в нашем парке им. Горького. Это место Счастья, Детства, Исполнения желаний. Поэтому, когда я написал эту песню, единственный ответ на вопрос "где снимать?", был "Парк Горького". Помимо того, что там отдыхаешь душой, глядя на то, как радуются дети, перебегая от аттракциона к аттракциону, ещё и ощущаешь эмоциональный заряд, который ты испытывал в детстве. Особенно здорово летом, когда можно промокнуть до нитки, брызгаясь в фонтанах, и уже через 15 мин быть опять сухим.

Цієї зими кожен поціновувач якісної музики зможе стати свідком нереально крутого дійства! До Києва знову приїжджають легендарні рокери Scorpions. Грандіозний концерт відбудеться 19 лютого в Палаці Спорту. 

Scorpions - воістину монстри в історії світового року. Продано понад 100 мільйонів копій альбомів групи, проведено понад 5000 концертів в 80 країнах світу. 

Чи потрібно нагадувати про те, що кожен виступ Скорпіонс - це аншлаг? Кожен, звичайно, про це знає. У 2013 українські концерти групи в супроводі симфонічного оркестру збирали повні зали, власне як і всі їх попередні. Тому квитки потрібно замовляти вже сьогодні і зараз! Їх може просто не вистачити кожному фанату великих музикантів. 

Енергетика року від Скорпіонс - неможливо описати словами! Це потрібно тільки побачити!. 

Не пропусти свій шанс отримати найяскравіші відчуття на концерті улюбленої групи. 

Концерт в столиці пройде в рамках масштабного світового 50th Anniversary World Tour. І присвячений він буде, звичайно ж, 50-річного ювілею наших кумирів. Прозвучать перевірені часом хіти: Rock You Like A Hurricane, Still Loving You, Wind of Change. Крім цього, Ти також зможеш оцінити драйв і силу нового альбому Scorpions під назвою "Return To Forever"

У київському клубі «Stereo Plazа» 3 жовтня 2015 року відбулася вечірка на честь дня народження популярної марки віскі Jack Daniel’s «165. Forever Young». Цього року легендарному Джеку Деніелу, творцеві віскі Jack Daniel’s, виповнився б 165 років. Містер Джек все життя присвятив роботі над ідеальним віскі і, добившись мети, дав йому своє ім’я. Точної дати його дня народження не збереглося, але достеменно відомо, що він народився у вересні.

Так, багато років тому, з’явилася традиція святкувати день народження Джека Деніела весь вересень. На згадку про свого творця Jack Daniel's щорічно придумує щось цікаве і радикально нове. Креативна концепція в 2015 році - «165 рецептів святкування дня народження Джека». І мова йде не тільки про кулінарні рецепти, а й про невід’ємні принципи Jack Daniel's - хороша музика, міцна дружба, збереження традицій та ін.

Вітали бренд групи «Bahroma», «O.Torvald», Олег «Фагот» Михайлюта, який представив новий проект Fahot. Також для киян зіграв один із засновників Depeche Mode Andy Fletcher.

Першими вийшли до глядачів музиканти групи «Bahroma», які заспівали свої лірично-романтичні композиції.

Ведучим вечора став лідер гуру «O.Torvald» Женя Галич, який нерідко виступає в цій якості на різних заходах.

Традиційно O.Torvald за лічені хвилини запалили публіку своїми піснями і неймовірною енергетикою. Як виявилося велика кількість з присутніх вперше була на виступі рокерів, які, до речі, стали цього року найфестивальнішою групою.

Ще одним справжнім відкриттям вечора став сет-презентація від Фагота. Учасник гурту «ТНМК» на цей раз представив свій власний проект, в якому задіяні не тільки талановиті молоді музиканти, а й оригінальні музичні інструменти. Барабани і фагот додають колориту і неймовірного звучання музиці проекту.

Після неймовірно драйвових виступів українських музикантів, закрив вечірку півтори годинним DJ сетом легендарний учасник Depeche Mode Andy Fletcher.

Варто відзначити те, що чим ближче підходив до завершення DJ сет Andy Fletchera, тим все менше ставало людей у фан зоні. На кінець залишились напевно дійсно ті, кого можна назвати «депешистами», що чекали від Andy Fletchera реміксів на «Personal Jesus» та  «Enjoy the silence», під які можна було б відірватись на повну та пригадати концертні виступи Depeche Mode.

Напевно можна назвати ряд причин цьому явищу. По-перше, практично повноцінні виступи трьох українських груп, кожна з яких валила досить потужний рок, зайняли більше трьох годин, тому до виходу Andy (йому дісталося щось типу афтепаті) народ вже злегка втомився. По-друге, від нього явно чекали «депеш мод», і багато були засмучені тим, що він ставив іншу музику. Мабуть тому десь до середини його виступу половина танцполу плавно перекочувала в зони відпочинку, благо таких в «Stereo Plazа»  навалом.

Про власне сет. Andy ніколи не приховував те, що він, загалом, не особливо такий музикант. На ньому в групі завжди були дещо інші функції (у тому числі психологічного буфера між творчими одиницями). Він не особливо заморочується концепцією сету, ретельним зведенням і всякими такими професійними фішками. Він просто підбирає 2:00 музики, яка йому подобається, і як правило ця музика гарна і цікава, і під неї можна танцювати. Не варто було чекати від нього прекрасної діджейської майстерності, тому розчарування з цього приводу було у більшості тих, хто прийшов у цей вечір. Але останні треки «Personal Jesus» та  «Enjoy the silence» подарували «глибу» енергії та драйву на всю ніч!

«Кожен день ми робимо це настільки добре, наскільки можливо», - говорив про своє дітище Джека Деніел. До цих пір ці слова священні для самого продаваного віскі в світі - Jack Daniel's.

Happy Birthday, Jack!

Клімчук Юрій

Photos: Natalie Vinarova

В грудні 2015 року вийшла стаття у 6 випуску науково-краєзнавчого збірника «Хмельницькі краєзнавчі студії», яка присвячена святкуванню ювілею музично-мистецького фестивалю «Республіка». Пропонуємо її до Вашої уваги.

Республіка, яка святкує ювілей: до V-річчя музично-мистецького фестивалю сучасного вуличного мистецтва

Засновник фестивалю «Республіка» Андрій Зоін перед тим, як повернутися до України, десять років жив у Мадриді. В один момент він вирішив змінити своє життя і переїхати у місто свого народження — Кам’янець-Подільський. Щоб у ньому можна було жити та працювати, він вигадав фестиваль, який з одного боку забезпечував роботою, а з іншого — показував, що якісний культурний продукт можна зробити і на периферії. Ідеолог фестивалю розповів,  як за допомогою муралів (живопис на архітектурних спорудах та інших стаціонарних основах) оживляє спальні райони міст.

«Республіка» - музично-мистецький фестиваль сучасного вуличного мистецтва, який проводиться щорічно у Кам’янець-Подільському. Вперше відбувся 16—18 вересня 2011 року. Щороку захід поділяється на художню, літературну та музичну частину. Художня частина відбувається на території старої та сучасної частини міста.

Аби відрізнятися від інших фестивалів, ми вигадали соціальну складову: музичною частиною заробляємо гроші й повністю витрачаємо їх на художню складову, у межах якої розмальовуємо фасади будинків.

До часу проведення другого фестивалю сформувалися наші цілі і задачі. Ми вирішили малювати у спальних районах міста, де проживає близько 95%  населення. Замість того, аби робити це у старому місті, до якого прикута увага влади та туристів, ми вирішили працювати у новому, щоб за 5-6 років перетворити його в музей соціальних мистецтв під відкритим небом і створити новий туристичний маршрут, показавши інший Кам’янець-Подільський.

Проблема з якою ми зустрілись

Коли ми починали малювати, то думали, що світ складається з того, що ти бачиш кожного дня навколо себе. І для того, щоб діти, які живуть у спальних районах, споглядали довкола красиві зображення, ми почали малювати.

Потім стало зрозуміло, що картинки потрібні не тільки дітям. Коли ти повертаєшся з роботи чи з базару, обвішаний торбами, і раптом, посеред району на тебе дивиться обличчя дівчини, розміром з дев’ятиповерховий будинок, ти зупинишся, і може, навіть, задумаєшся.

Наші роботи змушують людей думати, що це? навіщо? чому? хто зробив? добре чи погано? Телевізор не дає шансів думати. Там вже все вигадали за нас. А наші роботи, як картини в музеї, тільки для тих, хто в музей не ходить.

До художників немає особливих вимог — вміти малювати на великих фасадах, робити це швидко і бути невимогливим до побутових умов. Звичайно, ми враховуємо те, де малюємо і для кого. Тому поки що не можемо привозити усіх, хто нам подобається. Ми розуміємо, що деякі роботи можуть викликати у людей, що живуть у будинку, культурний шок. Тому намагаємося робити «вакцини прекрасного» обережно, ледь-ледь збільшуючи їхню дозу і переходячи від фотореалізму до абстракції.

Ресурси нашої творчості

Ми багато ходимо, дивимося, вигадуємо. Оскільки у наших містах майже ніхто нічого не робить, то ідеї виникають кожного дня.

Якщо з’являється якийсь невеликий задум, ми втілюємо його самостійно. Якщо проект масштабний, шукаємо партнерів і фінансування. Іноді щось виграємо у культурних фондів, іноді збираємо кошти за допомогою краудфандингових платформ (це співпраця людей, які добровільно об’єднують свої кошти разом, як правило через Інтернет, щоб підтримати зусилля інших людей або організацій). Якщо нічого  не виходить знайти, йдемо до бізнесменів і розповідаємо їм про «соціально відповідальний бізнес» і втілюємо проекти з їх допомогою.

Наша команда

Протягом року займатися фестивалем собі можу дозволити лише я. Є ще 2-3 людини, які поєднують роботу на фестивалі з основною роботою. Уся інша команда набирається за місяць до події. Серед художників є ті, з якими ми працюємо постійно впродовж різних проектів у містах України. На сам фестиваль намагаємося привозити райтерів з різних регіонів України та з інших країн. У нас малювали художники з Австралії, Німеччини, Італії, Іспанії, Польщі, Франції, Росії, Білорусі. Протягом року ми малюємо у різних містах.

Етапи творення

Процес завжди відбувається за одним сценарієм. Ми розпочинаємо у жовтні планувати лайн ап (список розважальних заходів і артистів, які повинні виступати цього разу на фестивалі) музичної сцени для того, аби на фестиваль приїхало якомога більше людей. Виходячи з того, як продаються квитки, є у нас партнери або немає, ми приблизно починаємо розуміти скільки фасадів зможемо «зробити» цього року. Зазвичай повне бачення отримуємо у травні. Далі надсилаємо фото стін художникам, чекаємо на ескізи, купуємо фарбу і малюємо. На сьогодні у місті є близько 40 малюнків.

Проект з дахами  вийшов випадково. Я його вигадав два роки тому. Оскільки у нас ніколи немає коштів, я завжди думаю як і на чому їх можна зекономити. Зараз у Кам’янець-Подільському графіті розмальовані дахи деяких будинків.

Якось, йдучи мостом, я побачив унизу будинки і подумав, що їх дахи чудово продивляються. Малюючи на дахах, заощаджуєш кошти на гідравлічних підйомниках. Залишається вигадати, хто це зможе побачити. Оскільки Кам’янець-Подільський — місто, де відбувається фестиваль повітряних куль, я спочатку подумав, що за допомогою малюнків на дахах ми створимо туристичний маршрут для людей, які катаються на цих кулях. Пізніше зрозумів, що ці малюнки може побачити будь-яка людина з будь-якої точки світу за допомогою Google Maps або Google Earth. Мені видалося це цікавим і ми написали листа в Google і ще запропонували деяким компаніям. Ідея сподобалася французам і вони профінансували три дахи, а через рік відповів Google, запитав про наші будинки і розмістив у своєму проекті.

У планах у нас доробити ще три дахи. Два вже є, тобто, усього буде п’ять. Далі подивимося, як швидко Google обновить карти над містом і як наші дахи виглядають з космосу. Якщо буде добре, ми продовжимо.

Результат творчості

Мурали і сам фестиваль добряче вплинули на популяризацію міста. 17 березня ми увійшли до Google Art Project, і тепер фестиваль «Республіка» і стіни Кам’янця-Подільського — єдині, хто представляє Україну у цьому проекті. Безліч фото, інтерв’ю, відеороликів стали популяризувати місто не тільки як те, в якому є Стара фортеця і законсервована старовинна частина з сувенірним базаром, де можна придбати дерев’яну китайську булаву, а як сучасне маленьке європейське містечко, у якому можна подивитися на безліч арт - об’єктів, малюнків, графіті; де прокладені нові туристичні маршрути для велосипедного та пішохідного туризму.

Ми розробили нову карту міста, де зазначені майже всі наші роботи. Тепер будь-яка людина, яка бажає їх переглянути, може зробити це сама або за допомогою екскурсовода. Місцеві жителі вже знають про нас, про фестиваль, що і навіщо ми робимо. Якщо в перший рік ставились обережно (питали чи це депутат якийсь робить, чи ЖЕК ,чи партія), то зараз вони знають, хто це робить і доволі часто ми отримуємо пропозиції від лікарень, шкіл, дитячих садочків, будинків.

Половина наших робіт малюється за дозволами, а половина — «партизанським» методом. Інколи ми можемо обрати будинок опитати мешканців і, якщо вони не проти, одразу починаємо малювати. Одну стіну в нас малювали художники з Донецька. П’ять днів, кожного дня люди виходили на вулицю, чоловік 10-12, накривали там стіл сідали і дивились, а потім годували художників і поїли чаєм, спілкувалися, дехто з них до цих пір підтримує зв’язок. Мешканцям подобаються малюнки, і вони за ними доглядають. Один раз, коли були вибори, під одним з наших малюнків з’явилось велике політичне гасло. Коли ми приїхали подивитись, то люди з будинку вже його замальовували самі, навіть фарбу підібрали у тон до малюнку.

Зараз у нас дуже багато спільних проектів з іншими містами України. Настільки багато, що навіть не вистачає часу на фестиваль, і це трохи лякає. Зараз є три проекти в Хмельницькому (ми зробили фасад на пішохідній вулиці, вже розмалювати тролейбус і дев’ятиповерховий будинок). По одному проекту в Луцьку, Львові, Івано-Франківську, Чернігові, Кременчузі. Нещодавно телефонували з Луганської області з міста Старобільськ. Також літом ми втілили в життя проект «Painting Dialogues» під час якого ми зібрали художників з Донецька, Харкова, Криму, Львова, Києва і разом в автобусі проїхати з Харкова до Карпат, зупинялись у різних селах та містах, малювали та спілкувались з місцевим населенням. Ну, а у вересні цього року ми провели ювілейний фестиваль «Республіка», якому виповнилося п’ять років. Ми малюємо на дахах, стінах, тролейбусах, білбордах, під мостами, на заводах, робимо художні пленери, ми малюємо скрізь, де нам здається, що не вистачає мистецтва.

Ю.А. Клімчук

А.О. Зоін

УВАГА!!!!! РІЗДВЯНИЙ РОЗПРОДАЖ !!!!!!!

Сайт «НАДВЕЧІР» вже готується до зимових свят, як і минулого року, ми відкрили категорію «РІЗДВЯНИЙ РОЗПРОДАЖ». Протягом періоду з 01.12.2015 до 01.02.2016 у категорію будуть додаватися різноманітні товари, що будуть цікаві для кожного меломана за зниженими цінами! Слідкуйте за оновленнями в категорії. Готуємося до свят із музикою разом!

Історія групи почалася в 1987 році після виходу Удо Діркшнайдера з легендарної групи Accept унаслідок творчої розбіжності. Удо зібрав свій власний проект, що продовжує традиції Accept. Назва, природно, походить від імені творця, а перетворення в якусь абревіатуру обумовлено тим, що сам Удо не хотів, щоб його групу визначали як виключно сольний проект. Назву можна розшифрувати по-різному - сам Удо дотримується версії United Democratic Organization.

Але як б не розшифровувалася назва гурту, UDO зараз по праву - один з найуспішніших колективів на Heavy Metal сцені.
 
На будь-якому концерті U.D.O. обов'язково виконуються старі хіти Accept. Удо Діркшнайдер ніколи не упускає можливості дати глядачам заспівати разом з ним улюблені хіти. На своїх концертах група використовує тільки високопрофесійне і дороге обладнання, яке забезпечують кіловати відмінною гучного звучання важкої музики. Шоу такого розмаху дасть можливість перейнятися атмосферою справжнього рок-фестивалю європейського рівня. Як говорить сам Діркшнайдер, сьогоднішній склад групи - найталановитіший і віртуозний.
 
 
Вони записали 14 студійних альбомів, об'їхали з концертами майже півсвіту, неодноразово були в Україні (якій Удо Диркшнайдер явно симпатизує).
 
Стиль групи легко пізнаваний, багато в чому завдяки оригінальному голосу Удо Діркшнайдера, його винятковій харизмі, він викликає повагу шанувальників по всьому світу безкомпромісністю в музиці.
 
6 квітня Удо виповнився 61 рік, але він не припиняє давати концерти і писати якісну музику.
 
Музиканти U.D.O. дуже люблять своїх глядачів, тому завжди виходять на біс. Концерт цієї групи - це завжди буря позитивних емоцій, відмінний настрій і зустріч з живою легендою, яку буде неможливо забути.

Усі найкращі хіти та презентацію нового альбому UDO (U.D.O.) - Decadent, Ви можете почути відвідавши концерти в наступних містах України.

Oct	30	, 2015	UA		Odessa	Filarmonia
Nov	01	, 2015	UA		Dnepropetrovsk	DK Shinnik
Nov	02	, 2015	UA		Kharkov	KKZU
Nov	03	, 2015	UA		Kiev	Atlas

Перший легендарний концерт Depeche Mode який проходив в Україні відбувся в Києві 8 лютого 2010 року, в Палаці Спорту.

Тур Depeche Mode «Tour of the Universe» розпочався 10 травня 2009 року в Тель-Авіві і був присвячений релізу їх дванадцятого альбому «Sounds of the Universe».

Також варто згадати за яких умов розпочався довгоочікуваний тур. 12 травня 2009 року за кілька хвилин до початку виступу Depeche Mode в Афінах в рамках туру на підтримку альбому у фронтмена гурту Dave Gahana стався напад гастроентериту, в результаті чого виступ гурту було скасовано; згодом за рекомендаціями лікарів були скасовані всі концерти групи в травні 2009 року.

Коли вони приїхали в Україну вперше, в лютому 2010, це було здійснення мрії для тисяч депешистів - зрілі вже об’їздили півсвіту слідом за улюбленою групою, молоді тільки готувалися, але ніхто не уявляв, що DM можна буде побачити практично у себе вдома.

Це був єдиний випадок абсолютного солд-ауту у столичному Палаці Спорту, роздобути квиток в день концерту було неможливо. З полудня фани юрмилися біля входу, на морозі, а коли глядачів почали запускати, натиск виявився таким потужним, що в Палаці лопалося скло на вхідних дверях.

На розігріві була група Nitzer Ebb. За свою досить тривалу кар’єру цей британський колектив, який існує з 1982 року, встиг випустити 9 альбомів і 20 синглів.

На сцені стояв знайомий багатьом по Live групи монітор, на якому пускали або заготовлений відеоряд або реал тайм зображення виступаючих учасників групи в різній обробці. Звук був чудовий, хтось може, звичайно, зі мною не погодитись, але з мого місця в 1 фан зоні  біля сцени було саме так.

Dave Gahan виглядав не змінно: тіло залишилося таке ж рухливе як і на початку своєї кар’єри, ті ж упевнені рухи, той самий голос і той же драйв.

Почався виступ з треку з нового альбом «In Chains». Група не намагалася зіграти весь репертуар нового альбому, а вибрала лише пару кращих треків зі свого тоді нового альбому. А більше радувала публіку тим, що вона так хотіла почути – мега хітами, яких за час існування гурту набралося чимало.

         Я неодноразово чув питання від знайомих: «Коли це Depeche Mode встигли стати культовою групою? За які такі заслуги?». Побувавши на цьому концерті та перебуваючи кожного разу на інших їхніх виступах я отримую підтвердження, що вже не має значення, коли і як - Depeche Mode досягнули своєї слави, головне, що вони залишаться ще для кількох поколінь групою ідолом.

Це було дійсно хороше і якісне шоу. Ми змогли не тільки поспівати і покричати під свої улюблені хіти такі як «Enjoy The Silence», «Never Let Me Down Again», «Walking In My Shoes» і багато-багато інших, подивитися на танці Gahana - ми змогли побачити ЛЕГЕНДУ.

Окремо хотілося б відзначити дуже зворушливі виступи Martina Gore. Він заспівав дві пісні у середині концерту, а потім ще одну вже, коли група вийшла на біс.

Закінчився концерт передбачувано - піснею «Personal Jesus».

Натовп розумів, що це все, але розлучатися шалено не хотів, тому ще довго викрикував: «Depeche Mode! Depeche Mode! Depeche Mode!».

Раз побувавши на їхньому концерті вже не можливо бути байдужим до їхньої творчості. Ці люди стільки вкладають у свої виступи, що такої проникливості і чуттєвості, яку показав Martin Gore, коли співав свої пісні, в житті майже не побачиш. Ну а про легкість і драйв Dave Gahana можна говорити нескінченно. Скільки б шоу вони не відіграли, а в їхніх душах горить вогонь, яким вони з радістю з нами діляться. А от чи готові ми до такого подарунка, це вже питання окремо кожної людини.

Depeche Mode в Палаці Спорту виконали:

1.  In Chains
2.  Wrong
3.  Hole To Feed
4.  Walking In My Shoes
5.  It's No Good
6.  A Question Of Time
7.  Precious
8.  World In My Eyes
9.  Insight (Мартін, акустика)
10. Home (акустика)
11. Miles Away / The Truth Is
12. Policy Of Truth
13. In Your Room
14. I Feel You
15. Enjoy The Silence
16. Never Let Me Down Again

Вихід на біс:

17. Dressed In Black
18. Stripped
19. Behind The Wheel
20. Personal Jesus

P.S. Новий альбом Soulsavers і Dave Gahan – «Angels & Ghosts» вийде 23 жовтня цього року. Група відіграє в США і Європі 6 спеціальних концертів з його презентацією. Платівка, до якої увійшли 9 треків, послужить сиквелом до альбому трирічної давності «The Light the Dead See» - «помітно більш сильним і вражаючим», якщо вірити прес-релізу.

Одну з пісень з платівки вже можна оцінити на ютюбі.

З повагою, Клімчук Юрій