Блог / Новини

Музика гурту «Ундервуд» часто використовується в багатьох кінострічках.

«Даун Хаус», «ДМБ 4», «Молоді і щасливі», «Пітер FM», «Антидурниця», «Маша і море» - це далеко не повний перелік фільмів, в яких звучать пісні української команди. У новому фільмі Олени Званцевої - відразу 5 композицій колективу.

На питання «Новин шоу-бізнесу NEWSmuz.com» відповідають Володимир Ткаченко та Максим Кучеренко.

- П'ять ваших пісень прозвучать в містичній драмі Альони Званцової «Небесний суд - 2». Це будуть якісь конкретні епізоди? Чи ваша музика пройде через всі епізоди серіалу?

Володимир Ткаченко: - Думаю, що це будуть конкретні епізоди. Принаймні, знімалися ми в цілком конкретних епізодах. Якщо по відношенню до нас вживати слово «знімалися». А як буде насправді, знає тільки режисер.

- Чи змінилося ставлення конкретно до цих п'яти пісень після фільму? Фільм таки про кордон між цим і тим світами. Взагалі, замислювалися, що чекає там? І чи не страшно грати героїв, які вже якби не на цьому світі?

Максим Кучеренко: - Ну так, є така фігня. Я, якщо чесно, в цей сюжет особливо і не занурююся. Однак у серіалу дуже хороша репутація, і в ньому грають відомі майстри. Скажімо прямо: останні представники радянської школи театру, молоді класики. А з приводу «там» ... там нас чекає Царство Небесне і зустріч з Вічністю.

- У чому для вас різниця між записом кліпу для пісні і відеорядом до кіно?

Володимир Ткаченко: - Про кліп ми дещо знаємо. У кліпі вибір за нами, оскільки ми замовники. Вибір режисера, сценарію, монтажу. Навіть акторів можемо підібрати. У кліпі «Платье в горошок» знімалися наші кримські друзі. А Тетяна Друбич пісню в оригіналі до зйомок навіть не чула, їй по телефону режисер наспівав. І вона погодилася. А в кіно, напевно ж, сценарій треба спочатку прочитати, ознайомитися з матеріалом , вжитися в роль. У кіно багато суєти. Туди стань, туди сядь, цей правіше, цей лівіше... Але це приносить часом чудові результати. У кліпі все швидко. У кіно все повільно. Ось і головна відмінність.

- Знаєте, яка ще музика прозвучить у фільмі? Чи тільки «Ундервуд»?

Максим Кучеренко: - Хочу сказати, що в серіалі прекрасний пітерський композитор. Ми звернули увагу на деякі треки, а його дружина сама знімалася в серіалі, так що ми передали привіт йому. Раніше, в «першому сезоні» по музчастині виконував роботу наш друг Ілля Шипілов.

- Які фільми і саундтреки вам до душі в даний момент?

Володимир Ткаченко: - «Музика до фільму» - мені більше подобається такий вислів. Скласти модний саундтрек, напхавши у фільм шлягери актуальних артистів, - справа нехитра. Єдина людина, який підняв саундтрек як збірник пісень до висоти справжнього мистецтва - це, звичайно, Квентін Тарантіно.

А якщо говорити про оригінальну музику в кіно, то для мене самим обожнюваним авторитетом залишається Ніно Рота. Срібна медаль - у Морріконе. Бронза належить Джону Баррі. Улюбленою музикою до вітчизняних фільмів для мене завжди була і залишається музика Геннадія Гладкова, Олександра Зацепіна, Мікаела Таривердієва та Андрія Петрова.

- Розкажіть про останні ролики, створених вами.

Максим Кучеренко: - Останні ролики - це кліпи до пісень з останнього альбому. Вийшли вони якісь надто експериментальними. Якщо чесно, ми не дуже задоволені. За роки досвіду вже розуміємо, що відео - часто не дуже вдалий промо-хід. Більше, звичайно, подія душі. Ну, а якщо подія душі, то потрібно брати все у свої руки і знімати самому.

- Які теми вам близькі, про що б хотіли зняти кіно?

Володимир Ткаченко: - Дуже хочеться зняти фільм про дружбу українського і російського народу. Тільки не розумію поки, в якому жанрі. Жанри фільму- катастрофи та фентезі відпадають однозначно.

- Ви записали пісню «Тарас», присвячену 200-річчю Тараса Шевченка. І зіграли вже на кількох концертах, у тому числі в Україні. Як шанувальники приймають цю пісню?

Максим Кучеренко: - Добре приймають, слухають. Ми граємо її поки що в акустиці, і фінальної звукової форми вона ще не набула. За нами закріпилася репутація україномовної групи в тому сенсі, що ми можемо писати українською, але цього майже не робимо. Але живемо ми давно, і якщо пошкребти по засіках, якраз на альбом нашкрябаємо.


- Ви отримали престижну «Волошинську Премію» за тексти пісень. Можна сказати, що класика формувала ваш стиль, або ж рафінована лірика - це плід важкої роботи?

Володимир Ткаченко: - Обидва ваших припущення не суперечать один одному. Класика формує розум, серце і талант, за наявності такого. А вже на цих трьох китах формується стиль, який за наявності працездатності і елементарної старанності здатний продукувати рафіновану або яку-небудь іншу - односолодову, нефільтровану лірику.

- Чи очікує гурт фестивальне літо? Якщо буде тур, які міста плануєте відвідати?

Максим Кучеренко: - За підсумками минулого року наша зайнятість на фестивалях зросла вдвічі. Шоу-бізнес має нові тренди. Зокрема, це живі фестивальні збіговиська. Музика перестала бути ексклюзивною і дорогою. Вона вже не асоціюється з красивими упаковками на полицях МузТорг. Музика не коштує нічого - досить зайти в соціальну мережу. Колишня формація шоу-бізу залишилася тільки в Японії - там до цих пір всі на дисках і тури в підтримку альбому. Але все безкоштовне має тенденцію не задовольняти, тому часто слухачеві хочеться ексклюзиву, і він купує квиток на твій живий виступ.